МДМА VHQ Симферополь

Але, братаны, у меня тут есть история, что просто диповая, вылаживаю на все сто. Такая, что кирпичи будут падать с неба, как закладки на пьяную голову. И это про то, как я не просто купил МДМА, а собирал пазл из кирпичей, ага.

Ну, начну по порядку, ни одну секунду не пропуская. Было это во время одного из моих трипов по грибочкам. Как обычно, я шмыгался с друзьями, кто-то задонатил дозу, а мы опрокидывали пивас и курили наши шляпки. И вот, в это время к нам приходит наш старый знакомый, Петрович, с самым наркоманским видом на свете.

"Друзяка, у меня дело есть, не откажешь?" - говорит Петрович.

Мы, конечно, сразу же зацепились. Какие могут быть отказы от новых приключений, особенно когда ты уже грибочками накатился. Ну и Петрович достал свой телефон и показал нам закладки с МДМА. Смотришь на него и понимаешь, что это вещество тебе нужно, как воздух.

"Братаны, оставьте свои фишки, вы меня понимаете. Заселяйте свои двухсотыми и давайте закупимся этим добром!" - говорит Петрович, радостно хихикая.

Ну, мы конечно же согласились. Приключение же, значит, рулит. Договорились встретиться вечерком у Петровича, чтобы забрать нашу дозу. И, айда в дорогу!

Встречаемся у Петровича, а он уже с трезубцами. Показывает нам свою шнягу и говорит: "Ребята, тут у меня пазл, но пока еще не собранный. Так что, придется вам помочь". Мы сразу поняли, что получается. Пришлось нам выкладываться и закидывать его небольшой суммой для сборки этого самого пазла.

Не то чтобы нам было жалко, ведь трипы и закупки - это не шутки. Просто, когда уже накатился, то все делаешь на автомате, без лишних раздумий. И тут я понимаю, что наркоманами благотворительности не существует.

Донатил	Возвращено
Петрович	0
Мы	0

Ну ладно, не будем грустить, ведь у нас еще впереди была та самая доза МДМА. Складываем ее в одну кучу и уже начинаем думать, какой трип нас ожидает в ближайшие часы.

Отдаем каждому по немногу, накатываемся и вперед к новому приключению!

Тут уже слова вовсе не нужны, понимаешь, что МДМА начинает постепенно догонять тебя. Ты смотришь на мир с немыслимых раньше ракурсов, все вокруг плавится и меняется. Мурашки по телу и непередаваемые ощущения - вот то, что нас ждало впереди.

"Братва, я как будто на другой планете!" - визжу я, наблюдая за тем, как цвета сливаются воедино.

Мы шмыгаемся по улицам, наслаждаясь каждым мгновением. Вроде бы и пазл собирается, но в тот момент тебе уже наплевать на все. Ты просто наслаждаешься и накатываешься на волнах эйфории.

Что-то я сейчас сильно задумался о смысле жизни. Видимо, это эффект МДМА

Вскоре наш путешественный трип на МДМА подходит к концу. Заканчивается наше приключение с диповым пазлом. Но остается приятное послевкусие и желание вернуться к этому волшебному миру снова и снова.

И вот такая вот история, ребята. Иногда достаточно всего лишь купить дозу и собрать пазл из кирпичей, чтобы понять, что мир наркотиков - это потрясающее путешествие. Ведь оно насыщает твою жизнь яркими красками и новыми ощущениями.

Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА. Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт! — Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу! Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє. — Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся. Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте. Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово! Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено. Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах. Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято. Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу. Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою. — Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй. Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас! На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи. Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику. Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний. Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну. Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання. Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це. Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно! А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу. Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці. Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т